Етап "СНІЖИНКА" вже пройдено, тепер потрібно приступити до етапу "ПАВУТИНКА". На радіальні опорні перекриття тепер необхідно прилагодити об'єднувальні перекладини через проміжки, що утворять горизонтальну площину, на якій буде будуватися все інше.
Кількість і довжину відрізків профільної труби 20х40мм ми вже знаємо, у цьому допомогла нам 3D модель. Зручність полягає також у тому, що відстань від центру по перекриттю, де кріпиться перекладина до балки така сама, як довжина відрізку. У цьому і полягає сакральна магія правильного шестикутника. Він складається із шести рівносторонніх трикутників. Розмічати місця зварки було дуже легко. Але на практиці вже необхідно враховувати похибки які були допущені на попередньому етапі. Несиметрія на декілька сантиметрів виливається в різну довжину окремих проміжків на тій же радіальній відстані, потрібно враховувати також нахлести які не враховує ідеальна модель.
Також необхідно оптимізувати розрізання профілю таким чином, щоб залишилося якомога менше обрізків з кожного шестиметрового шматка який постачають мені з магазину.
Спочатку я порахував і прикинув все на листі екселю, прикинув щоб дізнатися загальну довжину "павутинок" щоб зменшити обрізки. Зробити формули простіше і надійніше, ніж набивати все на калькуляторі.
У підсумку виявилося, що потрібно 50м профільної труби котра по 44,5 грн за метр, доставка 25 грн. Що вилилось мені у 2250 гривень. Декілька днів метал лежав на подвір'ї. І тільки сьогодні викроїв приблизно 3 години часу щоб розрізати його на потрібні відрізки. При цьому вже примірявся на місці. Деякі робив трішки довшими за проектні, а інші, відповідно на 4-7 см. кородшими, у залежності від ширини проміжку. Адже насправді "сніжинка" вийшла не такою вже й ідеальною. Присутня різниця в кутах між променями. А вони залежать від тих стовпчиків які я забетонував три роки тому. Напевно безрукий був, що різниця взаєморозташування стовпчиків складає максимально 6-7 сантиметрів. Тепер від цього танцюємо. Але якщо в одному більше, то в сусідньому секторі, відповідно, менше. Тому загальна кількість матеріалу суттєво не зросла. На моделі відрізки входили один в одне, на практиці ж розташував їх внахлест "ялинкою", грав на несуттьєвих неточностях. Намагався тримати радіус тих "кіл", що прилягають до відмітки 1,25. А саме відрізки 1,25 та 1,45. На них буде спиратися обертове коло купола радіусом 2,5м. На кутах відрізків 1,25 і на середини відрізків 1,45. Хоча на них ще буде один шар профілю 20х40, що йтиме у радіальному напрямі, на які буде спиратися коло у проміжках між цими радіусами, там буде можливість трішки зміститися в ту чи іншу сторону. Але всеж це основа і вона повинна бути якомога точнішою.
Інші кола за необхідності зміщував на декілька сантиметрів то ближче то далі від центру в залежності від потреби, бо то не так суттєво. При нарізанні, роздрукував собі листочок зі "шпаргалкою", і впроцессі роботи робив відмітки, щоб не заплутатися. Без поспіху, приблизно за три години неквапливої роботи на свіжому повітрі, за температури коло нуля градусів невеликому вітерці і сильній вологості (відчувається як -5 градусів морозу). Вдалося розрізати і вишекувати у потрібному порядку всі елементи. Так і стоять. Приварювати буду як знову з'явиться час, упродовж тижня. З 50 метрів труби залишився один єдиний обрізок довжиною коло 0,5м, до якого приліпив магнітом шпаргалку.
Просмотров: 1870
Просмотров: 1870
Просмотров: 1871