Поиск по форуму
Активные темы
Автор Сообщение
Vitalij Kopa
Сообщение  Заголовок сообщения: Re: Отчёт о наблюдениях  |  Добавлено: 02.12.2020 20:51
Аватара пользователя

Регистрация: 09 фев 2016
Посты: 3938
Откуда: Riga
Facebook: FB

Не в сети
Всем Добрый день / Вечер !

Закончил фото отчёт о наблюдениях 11.2020.
Во первых хочу поблагодарить админа за юбилейный +500 Отчёт о наблюдениях 02 Декабрь 2020 20:51
Во вторых спасибо, обсерватории Star Space
за проведение ежегодного фото конкурса не смотря не на что он состоялся !
Мне удалось зянять 2e место в категории человек и астрономия
фото под названием Zvaigžņu mednieks - Звездный охотник.
http://www.starspace.lv/lv/assets/image ... s/6236.jpg
http://www.starspace.lv/lv/verojam-debe ... ltati.html

НУ и наконец мне пару раз повезло увидеть небо и даже метеор
https://www.realsky.ru/blogs/entry/5799 ... %BA%D0%B0/


_________________
Bresser 7x50, Yukon 8x40 WA, SW 120/600, SW 130/650 PDS, SW 200/1000 PDS + NEQ5 (AZ/EQ mod.)


Последний раз редактировалось Vitalij Kopa 08.12.2020 20:43, всего редактировалось 1 раз.


Владимир Станченко
Сообщение  Заголовок сообщения: Re: Отчёт о наблюдениях  |  Добавлено: 02.12.2020 21:40
Аватара пользователя

Регистрация: 03 апр 2013
Посты: 2069
Откуда: Jelgava
Vk: VK
Facebook: FB
Google+: Google+

Не в сети
Vitalij Kopa писал(а):
Мне удалось зянять 2e место в категории человек и астрономия
фото под названием Zvaigžņu mednieks - Звездный охотник.
http://www.starspace.lv/lv/verojam-debe ... ltati.html

Поздравляю! Отчёт о наблюдениях 02 Декабрь 2020 21:40 первое
По ссылке целая галерея прекрасных снимков!
Отчёт о наблюдениях 02 Декабрь 2020 21:40 второе


_________________
Предпродажные и после продажные консультации. Сертифицированный партнер AstroScope #141110.


Andrey Moskvin
Сообщение  Заголовок сообщения: Re: Отчёт о наблюдениях  |  Добавлено: 02.12.2020 22:09
Аватара пользователя

Регистрация: 01 ноя 2013
Посты: 6157
Откуда: Запорожье
Vk: VK
Facebook: FB
Google+: Google+

Не в сети
Владимир Станченко писал(а):
Vitalij Kopa писал(а):
Мне удалось зянять 2e место в категории человек и астрономия
фото под названием Zvaigžņu mednieks - Звездный охотник.
http://www.starspace.lv/lv/verojam-debe ... ltati.html

Поздравляю! Отчёт о наблюдениях 02 Декабрь 2020 22:09 первое
По ссылке целая галерея прекрасных снимков!
Отчёт о наблюдениях 02 Декабрь 2020 22:09 второе

Присоединяюсь!
Отчёт о наблюдениях 02 Декабрь 2020 22:09 третье


_________________
Предпродажные и после продажные консультации. Сертифицированный партнер AstroScope #110907.
Delta Optical-GSO Dobson 10" F/5 M-CRF, GSO 150/750 на DO GSO ATZ, Arsenal ED80/560, Delta Optical 25x100, Minolta Standard EWA 10x50


Алексей Проценко 3056
Сообщение  Заголовок сообщения: Re: Отчёт о наблюдениях  |  Добавлено: 19.03.2021 23:58
Аватара пользователя

Регистрация: 18 авг 2017
Посты: 118
Facebook: FB

Не в сети
Вибачте Друзі, Мене напевно трішки занесе (як завжди). Але хочеться "коротенько" скласти жартівливий звіт про виїзд. Тим паче, що обіцяв другові. Надто часто так робити не буду (за браком часу). Вперше пишу звіт на українській, тож не судіть суворо. Отчёт о наблюдениях 19 Март 2021 23:58



Последний раз редактировалось Алексей Проценко 3056 20.03.2021 00:44, всего редактировалось 1 раз.


Алексей Проценко 3056
Сообщение  Заголовок сообщения: Re: Отчёт о наблюдениях  |  Добавлено: 19.03.2021 23:59
Аватара пользователя

Регистрация: 18 авг 2017
Посты: 118
Facebook: FB

Не в сети
Спостереження 16. 02.2021
Зимові спостереження – це завжди непередбачувана пригода. Готуюся як до експедиції на північний полюс. Перевіряв одяг заздалегідь, годинами гуляючи вулицями селища. Коли температура опустилася до -21. Щоб дізнатися, чи впевнено протримаюся в ньому протягом усієї ночі. Перебуватиму у майже повній нерухомості, кінцівки замерзатимуть швидше ніж зазвичай. Для підігріву використовую електростільки. Ці “пристрої взуттьевого блаженства” зігріватимуть стопи і душу всю ніч. Вони живляться від окремого акумулятору, який знято з іншого автомобіля і повністю заряджено напередодні.
Підключаються за допомогою десятиметрового кабелю, який волочитиму за собою по майданчику немов пес на прив'язі. Та комфорт і температурна безпека важливіша.
Функцію червоного налобного ліхтарика, цього разу, вперше відіграватиме велосипедний проблисковий маячок (основний лайфхак на сьогодні ). Він легко закріпляється в петличці на грудях. Картонний козирок, тимчасово примотаний скотчем, запобігає розповсюдженню променів вверх до обличчя. Зате попереду - в робочій зоні рук, все чудово видно. Потужності габаритного вогника цілком вистачає. Окрім різноманітних миготливих режимів, існують також режими постійного світіння на повну та зменшену яскравість. Вбудований акумулятор не виснажується на морозі. Заводського виготовлення, прилад повністю продуманий і оптимізований для використання в дорожніх умовах. Надійний, дуже зручний у використанні в якості червоного астроліхтарика. Після спостережень, знявши козирок - завжди можна повернути задній габаритний вогник на раму велосипеда, і використовувати за прямим призначенням до наступних астроспостережень. У конструкцію кріплення бінокля до монтування зробив деякі зміни буквально вчора.
Всі ці речі прагнуть використання, випробувань і подальшого вдосконалення. Помірних та контрольованих випробувань прагну і я. Точніше кажучи, прагну безпечних, але незвичайних розваг. Тому мене все ще тягне на такі невеличкі авантюри. Адже, як ретельно не готуйся — все одно в процесі чекатимуть різноманітні несподіванки - в цьому теж є певна принадливість.
А тепер про умови:
Якщо із спорядженням все більш-менш зрозуміло, то погода викликає хвилювання. Вночі прогнозують від комфортних -12 градусів морозу, до стрьомненьких -20. Хмарність непередбачувана. Може варіюватися від повної ясності, до обложної безпросвітності.
Місяць сховається за горизонт після дев'ятої години, значить глибокого неба (якщо таке буде) раніше цього часу можна не чекати. До того ж, сьогодні з роботи - після нічної зміни. Відчуватиму невелику сонливість. Зате завтра вихідний, можна відіспатися вдень.
Перераховані плюси і мінуси, складаються в неоднозначну перспективу. Де будь-які варіанти можливі - немов «кіт Шрьоденгера в мішку». Тож доведеться ризикувати, бо цієї зими, кращих умов вже годі й чекати. Треба брати що є, і сподіватися на удачу.



Алексей Проценко 3056
Сообщение  Заголовок сообщения: Re: Отчёт о наблюдениях  |  Добавлено: 20.03.2021 00:03
Аватара пользователя

Регистрация: 18 авг 2017
Посты: 118
Facebook: FB

Не в сети
Тепер щодо місця: - Декілька років поспіль, хоча б одного разу в сезон, традиційно вирушаю на «Великі Спостереження» до “Абіссінського ставку” За 25 кілометрів від дому. В «чорній зоні засвітки» поблизу села Шевченківське.

Сотню років тому, там знаходився хутір. Мав нехарактерну для цих країв назву – «Абіссінський».
Поселення, було позначено на старих мапах. Однак після Другої Світової Війни занепало.
Зараз всі ознаки хутору стерлися з лиця землі. Екзотичну назву успадкував ставок, що був біля хутору. Водойма нікуди не поділася і тепер зветься «Абіссінський ставок». Це живий топонім, що дотепер активно вживається у мові та побуті місцевих жителів.
Підтверджений архівними документами, народною пам'яттю — феномен цієї назви не дає спокійно спати всім місцевим краєзнавцям та історикам рідного краю. Але мабуть, таємниця виникнення Абіссінського хутору так і залишиться нерозгаданою. І непідтверджені хиткі гіпотези щодо цього - розчиняться у минулому,
Як зникла сама Абіссінська імперія, що знаходилася на території сучасної Ефіопії, в Африці.

Отчёт о наблюдениях 20 Март 2021 00:03 первое
Просмотров: 525
Отчёт о наблюдениях 20 Март 2021 00:03 второе
Просмотров: 525

Алексей Проценко 3056
Сообщение  Заголовок сообщения: Re: Отчёт о наблюдениях  |  Добавлено: 20.03.2021 00:04
Аватара пользователя

Регистрация: 18 авг 2017
Посты: 118
Facebook: FB

Не в сети
В такому темному безлюдному місці, як не дивно, є непогане 4G покриття. Від базової станції, яка знаходиться в селі Шевченківське. Саме село невеличке. Прямі промені нечисельних нічних вогнів, дякувати Богові, сховані від «Абіссінії» пагорбами та лісосмугами, тому зовсім не заважають спостереженням.
Місцина має свою історію, в міру віддалена, та доступна взимку, коли грязюка скута морозами і немає глибокого снігу чи переметів. Там також дуже мальовнича природа. Тому кожної зими мене тільки туди і тягне.
Коли на спостереженнях є зв'язок, то можна заливати фото з телефону в той же час, одразу в мережу. Без проблем спілкуватися з друзями та близькими. Не відчувати себе відірваним від цивілізації навіть у прекрасній глушині. Адже фантастична інформаційна пуповина, як уже стало звично, і надалі пов'язуватиме тебе - з глобальною цифровою свідомістю людства.
Тож сама собою з'явилася ідея проведення групових віддалених спостережень. Просто тому що це стало можливо, і навіть дуже легко і просто втілити, було б бажання.
Впевнений, в умовах посткарантинного суспільства ця тема рано чи пізно, набуде актуальності. Думаю багато хто давно мав би таке практикувати. Можливо не в тих колах обертаюся, тому не чув. Тож коли «мисля» прийшла - то чому б не спробувати.
Теоретично, декілька любителів астрономії, можуть одночасно зорганізуватися, кожен у своєму місці. На балконі, подвір'ї, чи на природі. Одночасно провести спільні спостереження.
Координуючись спочатку у вайбері телеграмі фейсбуці, різних форумах - на будь яких інших сервісах всесвітньої мережі. У продовж дня обмінюватися меседжами стосовно того як проходять (у кожного) етапи підготовки. Спільно коригуючи плани. Надаючи відомості про умови спостережень, обмінюючись враженнями та думками.
Безпосередньо під час спостережень зручно було б запустити спільну відео чи аудіо конференцію. Спілкуватися, немов знаходячись на одному майданчику.
В межах декількох часових поясів і декількох широтних поділок, вигляд небесної тверді подібний для усіх учасників (не беручи до уваги погоду). Можна дослідити один і той же об'єкт, що у цей час доступний всім членам групи. Сучасний зв'язок майже у всіх хороший - без значних затримок і лагів. В чому тоді принципова різниця, коли декілька людей з різних географічних місць можуть провести спостереження так, немов знаходяться на одному майданчику?
Хіба-що зазирнути один до одного в окуляр не вийде. І промінь лазерної указки не побачить твій опонент. Глінтвейн у кожного має бути свій. Бутербродом не вийде поділитися... це все дрібниці.
Щоб не мучитися від світла смартфону, ще й мати вільними руки, рекомендую використовувати провідну чи безпровідну гарнітуру, блютуз навушники тощо.
Так от, залучив до експерименту по міжгалактичній співпраці, одного доброго любителя астрономії. Так склалося, що коли я з нічної - то компаньйон ввечері лише заступатиме на чергування. Сьогодні вийти на подвір'я з телескопом у нього не вийде.
Ми живемо в різних містах, працюємо в різних сферах. Ніколи не зустрічалися в наживо і навіть ніколи не зідзвонювались. Але спільне хобі дало привід потоваришувати. Обмежуючі чинники теж схожі – робота, справи, хронічний брак вільного часу та вільних фізичних сил. Та ми не здаємося. Добрий любитель астрономії завжди підтримає товариша по захопленню, навіть в самих несподіваних речах.
Хоч приступити до повноцінних спостережень (на своєму кінці підпросторової червоточини) у мого друга можливості не було, зате він читав повідомлення в меседжері, відповідав і усіляко підтримував діалог. Дуже добре складав мені віртуальну компанію в переписці. Фактично розділив зі мною текстову трансляцію пригоди. Сподіваюся, що я не був надміру нав’язливим співрозмовником, і не створював незручності, відволікаючи людину від виконання службових обов'язків.
Хочу подякувати другові, і сказати що дуже приємно ділитися враженнями та пригодами з людиною котра може зрозуміти, оцінити і уявити красу, яку намагаюся передати. Сподіваюся бодай невеличку частинку гарних емоцій все-ж вдалося переправити (на інший кінець підпросторово-часової червоточини), на радість віддаленому компаньйонові.
З його дозволу приводжу трішки відредаговані фрагменти нашої переписки:



Алексей Проценко 3056
Сообщение  Заголовок сообщения: Re: Отчёт о наблюдениях  |  Добавлено: 20.03.2021 00:06
Аватара пользователя

Регистрация: 18 авг 2017
Посты: 118
Facebook: FB

Не в сети
16.02.21 09:04
Вітаю. Сьогодні хочу зробити вилазку на спостереження. Можливо небо не підведе. Якщо хочеш - гайда зі мною віртуально.
Створимо в телеграмі бесіду, будемо час від часу скидати коротенькі повідомлення і фото. Типу "я склав речі", "вирушаю в дорогу, погода норм", "розпаковуюся" і т. д.
В моїй глушині повинен бути нет. Цікаво буде ділитися враженнями про об’єкти на які зараз дивишся.
В мене все по колхозному і не дуже фотогенічно. Я зовсім не медіа, тому від реальності багато не очікуйте. Скоріше розчарування або навіть драматична невдача. Хмарки обіцяють бути, але мінливі. Чуйка що небо буде. Готуюсь до морозних пригод. Якщо ідея подобається - приєднуйтесь до експерименту. Навіть віртуальна компанія дуже бадьорить. Давайте спробуємо буде цікавий досвід.


Приблизно о 14:00 почав складати речі в автомобіль


16.02.21 15:19
Вирушаю за телескопом, вдома зібрався, погода супер.



Алексей Проценко 3056
Сообщение  Заголовок сообщения: Re: Отчёт о наблюдениях  |  Добавлено: 20.03.2021 00:07
Аватара пользователя

Регистрация: 18 авг 2017
Посты: 118
Facebook: FB

Не в сети
Дорога тривала частково по асфальтній трасі, а частково по ґрунтовці. Через ясну погоду, під дією яскравих сонячних променів верхній шар грязюки на дорозі підтанув. Масна жижа почала гарно ковзати по все ще замерзлій основі. Автомобіль почало неприємно ялозити по натоптаним ґрунтовим коліям. Небезпеки загрузнути не було, але треба постійно слідкувати за швидкістю, щоб ненароком, не вилетіти з дороги на обочину в чагарник чи на пахоту, де справді можна сісти.
Був би на десяток років молодше – така їзда мені точно сподобалася б. Але сьогодні хотілось слухати гарну музику, розслабитися за кермом отримуючи задоволення від зимових пейзажів що відкриваються за вікном.
А не зосереджуватися в постійному спортивному напруженні увесь шлях. Ще й машину забруднити по самі помідори...

16:06 - Завантажив телескоп і супутні предмети. Вирушаю на Абіссінський ставок.


Рухаючись з пасіки - до самої розвилки вагався яким же шляхом їхати. Дріфтувати по польових дорогах навпростець (так буде на декілька кілометрів ближче і на десяток хвилин швидше). – Чи їхати по асфальтній трасі в об’їзд. Асфальт там теж — одна назва. Та потихеньку обминаючи вибоїни, можна розслабитися і ні про що не думати. Останній відрізок до ставка по ґрунтовці спільний для обох маршрутів, зовсім коротенький. Як тільки Сонечко спуститься нижче і похолодає — підталий шар умить підшерхне вечірнім морозцем - проблема зникне сама собою.

На розвилці вчинив як справжній старпер. Поїхав довго і нудно (зате безпечно) по хріновому асфальту. Неспішно об’їжджаючи численні калдобини. Невдовзі стало зрозуміло, що такими темпами можу не встигнути на феєрію заходу сонця. Такої казковості захід буває тільки в Абіссінії.
Іноді, дорога по якій рухався спускалася в балочки. В такі моменти диск Сонця теж опускався, майже торкаючись до верхівок пагорбів. Точніше це пагорби піднімалися стаючи вищими відносно балочок в низинах. Іншим разом, стрічка, так-би мовити асфальту, поступово набирала висоту, здираючись на ті ж пагорби. Від цього Сонечко немов відскакувало від горизонту, обіцяючи що ще деякий час не ховатиметься. Зважаючи на оманливість такого сонячного танцю, не міг правильно спрогнозувати орієнтовний час заходу на потрібній мені місцевості. В серце закралася тривога що можу не встигнути.
Все міркував: – Як там той відчайдушний пацан, в суміжній паралельній реальності. Що на минулій розвилці повернув навпростець, по ґрунтовці.
Напевно промчав по грязьовій ванні до самого ставочка. Спокійно розпаковує речі на полі з шикарним краєвидом, смакуючи поступове згасання днини. Як тільки жовтогарячий лімб торкнеться горизонту - без поспіху, холоднокровно та впевнено зробить декілька фото. Це будуть його перші трофеї на сьогодні.
А я! Тут просто повзу як жук навозний. Вихляючи між ямками. Жорстоко розраховуючись за тимчасову слабкість, що виказав на тій розвилці. Переслідує тепер мене по п’ятам привид безпомічного і прикрого жалю. бездоказових сумнівів у тому, що можливо на тій розвилці, все ж таки, повернув зовсім не туди.
16:46- Не витримав, зупинився, щоб сфотографувати світило на заході, бодай крізь гілля прилеглої лісосмуги. Щоб залишилося бодай втішне на згадку.

Отчёт о наблюдениях 20 Март 2021 00:07
Просмотров: 525

Алексей Проценко 3056
Сообщение  Заголовок сообщения: Re: Отчёт о наблюдениях  |  Добавлено: 20.03.2021 00:08
Аватара пользователя

Регистрация: 18 авг 2017
Посты: 118
Facebook: FB

Не в сети
Все обійшлося. Прибув якраз вчасно. Виявляється — старий, але впевнений у собі кінь борозни не зіпсує. Сьогоднішній “закатик” мій.
А той ліхач, з суміжної реальності - можливо десь забрьоханий, стирчить в кюветі, безпомічно розводячи руками. Чухає ріпу, думаючи що робити далі. Йому тепер точно не до зірок.
Ось і виходить, що розвилка одна, а реальностей від неї відходить як мінімум чотири. “Старий кінь що встиг — я”, “Відчайдушний пацан що встиг”, “Ліхач що встряв”, (і будемо чесними), “Тупий кінь що не встиг”. А якщо замислитися — то там цілий букет, безперервний спектр найрізноманітніших проміжних варіантів. Зі своїми переплетіннями, мікро-розвилочками. Все що можливо і неможливо уявити. Якщо не суперечить законам фізики - отже таке може трапитися. Якщо всесвіт справді безкінечний, при нескінченній перетасовці скінченної кількості карт які можуть між собою взаємодіяти – рано чи пізно стануться всі можливі комбінації. А після вичерпання всіх можливих варіантів, безкінечна перетасовка продовжуватиметься далі, і знову випадатимуть, але вже лише ті що траплялись раніше. І таких повторів буде нескінченна кількість. І навіть таких що відрізнятимуться положенням лише одного атому.
Все що може трапитися – обов’язково трапиться нескінченну кількість разів. Не трапиться ніколи лише те, що за межами можливих комбінацій….
А чи можливий такий офігенний «калейдоскоп»? – осягнути це розумом неможливо.
Можливо “Кінь-ліхач” умудрився злетіти у кювет навіть з асфальтної дороги, а потім вирвався, і все ж встиг до заходу..... Можемо лише уявляти. Кінь-ліхач може лише уявляти мене, але ніяк не може бути в двох реальностях одночасно, засвідчити більш ніж одну реальність.
Ту, що являється для нього історичною, з незмінним мов граніт минулим, адже минуле, це лише історична послідовність дверей, у які ти увійшов. Кожен момент можна вчинити лише так, і цей єдиний вчинок відсікає назавжди всі інші невикористані можливості, і ті наслідки і нові можливості що могли б послідувати ... Але якщо ти не ввійшов у якісь двері, це не значить що кімнати за ними перестають існувати. Просто про те, що знаходиться в цих кімнатах ти ніколи більше не дізнаєшся, бо вже пройшов далі по коридору….
Що як наша свідомість (щоб воно не було), щоразу приймаючи рішення – лише перестрибує з однієї колії раельності, на колії іншої реальності. Котра в даний момент має ідентичну і нерозрізниму матрицю. Котрі в наступний момент вже різняться тим, що «ліхач» повернув направо, а «кінь» - на ліво. І скільки існує таких «гуляючих свідомостей», і чим вони між собою різняться в принципі, окрім траєкторії пройденного шляху?
Маю бути лише тільки вдячний, що моя мирова лінія перетнулася на цьому перехресті з мировою лінією цього прекрасного заходу Сонця. І що мирові лінії наявних хмаринок пролягають трішки в стороні, щоб не затьмарити мені цих рожевих променів.
Що маю честь бути живим свідком цієї феєрії.
Якщо насправді (слідуючи даній логіці) - ланцюжок причин і наслідків суцільний і нерозривний, отже має сенс дякувати заразом за всі ланки без винятку. За всі причини і всі наслідки. Що були... І ті, свідком і частиною яких ще доведеться стати....
Ще розібратися б кому саме дякувати? – чи існує щось поза всеосяжними ланками, що обмежені самою можливістю існування – очевидно що ні.
Так чи можливо виділити щось окреме з суцільного сплетіння ланцюжків, що жорстко і нероздільно взаємопов'язані – також ні, а отже будь-який виділений фрагмент лише частина всеосяжної суцільності...
Тож напевно, має сенс дякувати лише всьому без винятку і за все без винятку.....
Ось така вийшла стімпанкова, панкосмічна, типу молитва..
Психоделічна місцина ця Абіссінія. Тут навіваються справді масштабні думки.

16:52 - Прибув на місце спостережень.
Як же я люблю свою рідненьку реальність… Тріумфуючи, зафіксував чарівний захід зірки що зветься Сонцем.

Отчёт о наблюдениях 20 Март 2021 00:08
Просмотров: 525

Показать сообщения за:  Поле сортировки  
Версия для печати

Кто сейчас на конференции
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 22
Вы не можете начинать темы
Вы не можете отвечать на сообщения
Вы не можете редактировать свои сообщения
Вы не можете удалять свои сообщения
Вы не можете добавлять вложения
Перейти:  
Карта Карта XML карта XML карта RSS лента RSS лента Список каналов Список каналов