16.02.21 22:41 Розвиднилось. Мобілка змерзла і вирубилась. Довелось відігрівати. Очі розбігаються так багато всього. Лев зійшов, пішов по галактикам, як наче весною, та щоки мерзнуть.
Сіріус мерехтить як скажений. Не Рігель ні Бетельгейзе, а чомусь лише Сіріус. Мабуть бо найяскравіший. Тепер розумію чому древні звернули на нього свою містичну увагу.
У мене дубак, аж страшно. Але декілька лайфхаків не дадуть змерзнути. Небо просто чудове. З півночі знову суне якась димка. Як затягне то буду збиратися. Бо привітався майже з усіма об'єктами що пам'ятаю без телефону, карти розпаковувати ліньки, і так достатньо на сьогодні
23:33 - М13 Починають сходити весінні сузір’я. Все частіше залипаю - просто милуюся шикарною панорамою неозброєним оком. Такий космос можна відчути лише морозної зимової ночі. Навіть телескопа непотрібно. Небесне склепіння над головою фантастично глибоке. Ніби атмосфери не існує взагалі. Доречи, поступово хмари розсмокталися повністю. Стало ясно на всі 100% навіть не помітив коли відбулося. І абсолютно зник вітер. Така повна тиша, що чутно як зірки шепочуть про свої таємниці, перемигуючись між собою. 23:39 - М36, М37, М38
Їду додому, ну так не хочеться, небо якраз саме шикарне , повний штиль. Тільки -17 і акумулятор підігріву сідає. Зимовий ритуал виконано, вже не знаю що дивитися, бо до весняних сузірь не готувався. До півночі не бачив жодного метеора. І тільки про це подумав, як по заказу посипались 8-10 хвилин на першу, десь зі сторони великого пса. Доки збирався, за пів години півтора десятка жирненьких і не дуже швидких - хвости на пів неба нарахував. Може якийсь потік? Грію двигун і пора рушати. Дякую за компанію. Як буде час, можливо, коротенький звіт напишу. Ясного неба і гарних спостережень.
По дорозі додому зіткнувся зі ще одним релятивістським явищем. А саме з дуже небезпечною раптовою телепортацією. Таке траплялося декілька разів за всю дорогу. Коли ти рухаєшся плавно по проїжджій частині, вже намітивши траєкторію об'їзду ямок. Кермуєш в теплоті салону, докладаєш зусиль хіба що, щоб тримати очі розплющеними - бо закриваються зарази. І зненацька «перестрибуєш по фільму» на декілька секунд вперед. Ті вибоїни, що були далеко, ледь втрапляли у промінь фар – в момент опинилися зовсім близько, от-от під бампером. Сам автомобіль, якимось чином, телепортувався вперед по трасі на декілька десятків метрів. Опинившись при цьому на пів метру ближче до краю дорожнього полотна. І швидкості при цьому не знижував. Тільки потім розумієш, що випав з цього просторово-часового континууму на одну лише долю секунди. Очі - ,трясця, весь час точно залишалися відкритими. Таке підступне втрапляння в небезпечний дорожній вид сну. Був би на десяток років молодше - такого б точно не допустив. На мить зазирнув уявно в нехорошу реальність де трапляються найгірші речі. Налякав сам себе, стрепенувся. Накрутив гучність агресивної музики на максимум. Вирішив не розганятися більш ніж п’ятдесят. Випучив очі ще більше ніж випучував до того. Вчепився за кермо з усієї сили. Таким чином благополучно дочергикав додому. Як завжди - унікальною вийшла «експедиція». Неоднозначна – як «кіт Шрьоденгера в мішку».
_________________ Предпродажные и после продажные консультации. Сертифицированный партнер AstroScope #110907. Delta Optical-GSO Dobson 10" F/5 M-CRF, GSO 150/750 на DO GSO ATZ, Arsenal ED80/560, Delta Optical 25x100, Arsenal 15х70 Porro, Minolta Standard EWA 10x50
Всем Добрый день / Вечер ! Закончил фото отчёт о наблюдениях 04.2021. Наконец мне повезло в 2021 увидеть небо и даже сделать пару фото Что ж всех с открытием и закрытием весеннего сезона наблюдений.
Сейчас этот форум просматривают: нет зарегистрированных пользователей и гости: 1
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете добавлять вложения
Карта 
XML карта 
RSS лента 
